• 101 - ПОЖЕЖНА ОХОРОНА

• 102 - МІЛІЦІЯ

• 103 - ШВИДКА ДОПОМОГА

• 104 - СЛУЖБА ГАЗУ

Діти - наша радість.

Народження дитини приносить у сім’ю радість, нові приємні турботи. Це природно, адже діти є продовженням батьків, які покладають на них великі надії. З появою на світ маленької людини, перед батьками постають, різноманітні і складні завдання, пов’язані в подальшому, щоб їх дитина росла здоровою і вихованою.

Щоб дитина розвивалася гармонійно, була життєрадісною, щоб виросла повноцінним громадянином, вона повинна в першу чергу бути здоровою морально і фізично. Тому у нашій країні приділяється велика увага підростаючому поколінню. Поліпшення житлово-побутових умов і підвищення життєвого рівня, раціональна організація дитячого відпочинку, сприяють різкому зниженню захворюваності, а деякі хвороби повністю ліквідовані.

Зменшилася й кількість нещасних випадків серед дітей, але на жаль, ще й зараз вони загрожують здоров’ю, а інколи і життю дитини.

/Files/images/24432-1u.jpg

Причини нещасних випадків у дітей і їх профілактика.

Аналізуючи причини нещасних випадків, дуже прикро усвідомлювати те, що більшості нещасних випадків можна було б запобігти. І профілактична робота буде ефективною, коли в цьому будуть брати участь батьки та громадськість. Отже, вони не тільки повинні мати чітке уявлення про причини нещасних випадків і заходи щодо їх запобігання, але й зуміти при необхідності надати правильну першу допомогу.

/Files/images/ОБЕРЕЖНО.JPG

Термін «травма» походить від латинського слова і в перекладі воно означає «тілесне пошкодження при поранені». Пошкодження, які повторювались у певній групі населення, називається травматизмом. Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей на жаль зустрічаються досить часто.Дитячий травматизм має багато характерних особливостейі поділяється на:

● грудний (з моменту народження до 1 року);

● перед дошкільний (1 - 3 р.);

● дошкільний (3 - 7 р.);

● шкільний (7 - 16 р.).

На першому році життя у дитини швидко розвивається нервова система, формуються нервові рефлекси, і тому вплив навколишнього середовища позначається на роботі кори головного мозку. В цей час дитина старається пізнати навколишній світ і з великою цікавістю хоче познайомитись з усім новим, що оточує її. Дитина старається брати все в руки, і все тягне до рота.

Тому в дихальні шляхи немовлят часто попадають сторонні предмети, нерідко спостерігаються опіки стравоходу та органів дихання.

У дітей від 1 до 3 років розвивається опорно-руховий апарат, малята вчаться ходити, бігати, стрибати. Вони в цьому віці стають дуже рухливими, отже виникають травми, пов’язані з падінням дитини.

У дітей від 3 до 12 років з’являються нові інтереси, формується своє «я». Допитливість з відсутністю необхідного життєвого досвіду і навичок, невміння реально оцінити небезпеку, прагнення швидко все зробити теж нерідко призводить до нещасних випадків.

Учні старших класів у своїх вчинках стараються наслідувати старших, звершувати героїчні вчинки, які б свідчили про їх хоробрість. При цьому, не вміючи правильно оцінити свої вчинки, часто стають на хибний шлях. Щоб довести свою сміливість і самовпевненість перед іншими, підлітки, не задумуючись над наслідками, часто переходять вулицю у небезпечних місцях, чіпляються за машини, вилазять по пожежних драбинах на дахи високих будинків.

Щоб визначити характер травми та її наслідки, важливу роль відіграють анатомічні особливості дитячого організму.

Шкіра у немовлят дуже ніжна, її дуже легко поранити. При цьому виникають гнійно-запальні процеси, фурункули, абсцеси та інше. Підшкірно-жировий прошарок, навпаки, розвинений краще і при падінні оберігає тканини й органи дітей від ушкоджень. М’язи ніжні, кістки еластичні, багаті на воду і містять в собі мало солей, окістя товще і пластичніше. Тому у дітей, значно швидше ніж у дорослих, загоюються рани, зрощуються переломи кісток, відновлюється діяльність органів.

Травматизм поділяють на побутовий, транспортний, шкільний і спортивний. Буває ще вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський, виробничий, родовий, нещасний випадок на воді, задушення та отруєння.

Побутовий травматизм.

/Files/images/травматизм1.gif

Найчастіше зустрічається побутовий травматизм. Побутовим травматизмом вважаються ушкодження, які діти отримали вдома у квартирі, у дворі чи в саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них - опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. Причини побутового травматизму різноманітні, але найчастіше з них - це недостатній догляд батьків і за свою необережність вони іноді дуже дорого розплачуються. Такі здавалося б на перший погляд дрібниці, як залишені у доступному для малят місці голки, цвяхи, леза бритв сприяють травмуванню, а іноді і смерті дітей. Це ж стосується і газових плит, оголених дротів електромережі, відчинених вікон, сходів тощо.

Діти до трьох років дуже рухливі і цікаві. Перед ними розкривається новий незнаний світ і, прагнучи пізнати його, вони пробують предмети на дотик і на смак. Особливо їх приваблюють яскраві, блискучі, предмети, які зроблені з скла. Гра та невміле поводження із такими предметами, як голки, шпильки, цвяхи, ґудзики, монети призводять до поранень, а іноді малята і ковтають їх.

У дошкільнят і молодших учнів ушкодження можуть бути зумовлені іншими причинами. Вони рухливі і нестримані, пустують. Але вони рідко дістають травми в квартирі чи в школі тому, що авторитет дорослих є якимось бар’єром. Діти намагаються позбутися нагляду і охоче проводять своє дозвілля на повір’ї, зі своїми ровесниками, катаючись на велосипедах, самокатах, санках, лізуть на дерева, драбини, у відкриті люки. Тому необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поручні сходів, несправні велосипеди теж дуже небезпечні. Особливо небезпечними для дітей є не огороджені ділянки, де проводяться ремонті роботи. Часто діти падають з висоти – балконів, драбин, дерев, що теж призводить до тяжких травм.

Діти середнього і шкільного віку хочуть унаслідувати свої героїв з кінофільмів, які їм подобаються. Вони з захопленням граються у війну, ковбоїв, долають перешкоди, демонструючи при цьому свою відвагу, спритність, силу. Це все нерідко призводить до біди. Зараз всюди в побуті користуються газом і електроенергією, а невміле поводження з приладами теж стає причиною нещасть. Діти інколи хапаються за неізольовані проводи, оголені контакти електропроводів, вставляють в розетки, шпильки, цвяхи і нерідко дістають опіки та ушкодження тканин тіла.

Принципи запобігання побутовому травматизму різноманітні, але головним і надійним з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність, особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим, батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями. Все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. Інакше дитина може вирости боягузом й безініціативним, або на зло зробить все навпаки. Не можна залякувати дитину. Буде правильніше коли ви час від часу будете розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно на сторожі, усувати з їх шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба постійно пояснювати небезпеку, яку таять в собі необдумані вчинки, доводити помилковість порочних уявлень про героїзм. Допоможуть батьками в цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі.

У профілактиці дитячого травматизму велику роль відіграють працівники міських і районних санітарно-епідемічних станцій, житлових управлінь, сільських рад, міліції. Вони повинні здійснювати постійний нагляд за станом території житлових масивів, шкільних і дошкільних закладів, за дотриманням правил безпеки при проведенні ремонтних і будівельних робіт.

Транспортний травматизм.

/Files/images/big_konkurs03.jpg

Найтяжчим, з найбільшим процентом смертності, є травматизм, отриманий від автомашин, автобусів, тролейбусів, поїздів та інших видів транспорту. І знову ж таки головними причинами є бездоглядність дітей на вулиці, коли вони ідуть до школи чи з неї, а також у години дозвілля. А призводять до цього - незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом.

Надзвичайно небезпечно кататись дітям на велосипедах, мопедах, моторолерах, якщо вони не склали відповідних екзаменів на право водіння. Дорослим ні на мить не можна забувати, що діти схильні наслідувати їх.

Якщо дитина бачить, що старші порушують правила вуличного руху, легковажно ставляться до рекомендацій, то й від дитини марно вимагати чогось іншого, бо дитина перш за все бере приклад з дорослих. Лише спільні зусилля батьків, вчителів, вихователів, працівників громадських організацій зможуть забезпечити позитивний ефект у боротьбі з транспортним травматизмом.

Вчити правила вуличного руху діти повинні з переддошкільного та дошкільного віку, тобто в яслах, і дитячих садках. Заняття проводять вихователі і медичний персонал, звичайно в тісному контакті з батьками. Форми роботи можуть бути найрізноманітніші: прогулянки, екскурсії по місту, бесіди, ігри та інше. Під час прогулянок та екскурсій вихователь має звернути увагу дітей на інтенсивність вуличного руху і поведінки на вулиці. Учнів молодших класів необхідно привчати ходити тільки по тротуарах з правого боку, звертати увагу на сигнал «бережись автомобіля». У тих місцях, де нема тротуарів, іти слід по лівому боці вулиці назустріч транспорту. Велику роль у боротьбі із транспортним травматизмом належить працівникам ДАІ.

Вони повинні організовувати у школах дружини юних помічників ДАІ, виступати по радіо, телебаченню, у пресі.

Шкільний травматизм.

Шкільний травматизм діти отримують на уроках фізкультури, під час перерв, у класах, коридорах. Основними причинами шкільного травматизму є недостатня виховна робота: у таких школах діти, проводять перерви як їм заманеться. Окремі викладачі нетвердо знають основи запобігання травмам або нехтують ними: допускають перевантаження спортзалів і навчальних майстерень під час проведення занять, дозволяють учням приходити на уроки у повсякденному одязі. Як і при будь-яких видах дитячого травматизму у даному разі при плануванні профілактичних заходів треба керуватись двома основними принципами: чітко налагоджена організація трудового процесу і високо освітня виховна робота.

Діти повинні твердо усвідомлювати, що під час виробничого навчання треба бути надзвичайно уважними, зібраними, ретельно виконувати всі настанови вчителя, строго дотримуватись техніки безпеки.

Фізкультура і спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому заняття спортом. Але на превеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що не достатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без тренера.Тому багато підлітків грають футбол, хокей, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. А обирають місця, не зовсім придатні, а часто і небезпечні річки, захаращені двори, глибокі водойми, пустища. Тому при неорганізованому занятті спортом трапляється найбільше спортивних ушкоджень. Тому батьки повинні якомога раніше залучати дитину, до занять у спортивних добровільних товариств, на стадіонах. Цим вони її не тільки загартують, а й вбережуть від страшної небезпеки. Тай у кожному будинку знайдуться батьки, які залюбки пограють з дітьми в футбол чи хокей і в той же час будуть стежити за порядком у місцях де проводять вільний час їхні діти.

Крім описаних видів ушкоджень, буває ще травматизм вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський і виробничий серед дітей зустрічається дуже рідко.

Вуличний травматизм за своїм характером дуже подібний до побутового. Це ушкодження яких зазнають на вулиці, травми від транспортних засобів. Головними причинами вуличного травматизму – недоробки халатність працівників ЖРЕПів, будинкоуправлінь, будівельних організацій. Це несправні балкони, неогороджені канави, відчинені люки тощо. Взимку особливо небезпечні великі бурульки, що звисають з дахів будинків, під час ожеледі – не посипані піском або сіллю тротуари. Тому працівникам ЖРЕПів, органів міліції, санепідемстанції треба бути особливо вимогливими і дотримуватись правил безпеки. Краще вжити запобіжних заходів, настерегтись від можливих трагедій.

Інші види травм, нещасні випадки на воді.

Серед смертності від травматизму утоплення займає одне з перших місць. Це може статися яв влітку так і взимку. Головною причиною утоплені є невміння плавати, незнання особливостей водойм, при стрибках у воду велику небезпеку приносять підводні скелі, каміння. Взимку діти топляться, провалюючись під лід при катанні на ковзанах, або переходячи через водоймища.

Головну роль у запобіганні нещасних випадків на воді відіграють товариства рятування на воді та інші громадські організації, Вони відповідають за те, що щоб для купання дітей були відведені спеціально загороджені місця, але навіть у таких місцях діти повинні бути під пильним контролем. Всі небезпечні місця для купання повинні бути огороджені і встановлені попереджувальні знаки. Взимку дороги, придатні для переїзду через річку, чи озеро, теж повинні позначатися.

Ми дорослі зобов’язані категорично забороняти дітям кататися на ковзанах, санках по тонкій кризі.

ЗАПОБІГАННЯ ДИТЯЧОМУ ТРАВМАТИЗМУ

Нормативно - правова база з питань запобігання дитячого травматизму:

- ст.ст. 3, 17, 24, 51, 53 Закону України «Про освіту».

- ст.ст. 5, 22, 38 Закону України «Про загальну середню освіту».

- Закон України «Про охорону дитинства»,

- Закон України «Про дорожній рух».

- Закон України «Про пожежну безпеку».

- Закон України «Про охорону здоров’я».

- постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру».

- наказ Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304 «Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України».

- наказ Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти», із змінами внесеними згідно з наказом МОН України від 20.11.2006 р

-наказ Міністерства освіти і науки України від 31.08.2001 № 616 «Про затвердження Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах».

Інструкції з безпеки життєдіяльності учнів під час навчально-виховного процесу

Подані інструкції було розроблено на основі значущих документів:

·«Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 №563;

·«Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306;

·«Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України» № 800/3240 від 17.12.1998, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України і ГУДПО МВС України від 30.09.1998 №348/70.

Зміст інструкцій включає розгляд найактуальніших питань із практичного досвіду щодо попередження травмування та нещасних випадків серед учнів.

«Як не стати жертвою злочину»

1. Перебуваючи на вулиці, будьте уважні: не підходьте до машини, що зупинилася, навіть якщо вас просять показати напрямок руху, або вказати точну адресу, чи незнайомі дорослі хочуть передати вам якесь доручення від батьків.

2. Завчасно обирайте найбезпечніший маршрут, обговорений із батьками, якщо ви будете пересуватися самі. Вулиці повинні бути освітлені та багатолюдні.

3. За можливістю уникайте маршрутів через безлюдні сквери та парки.

4. Ідіть по краю тротуарів або назустріч руху машин – таким чином ви зменшите можливість раптового нападу.

5. Оберніться перед тим, як увійти у двір, під’їзд, ліфт. Якщо в під’їзд заходить незнайомець і з вами чекає на ліфт, не поспішайте сідати в кабіну, краще підіть пішки.

6. Не користуйтеся без необхідності в салонах транспорту мобільними телефонами, це може спровокувати грабіжників вийти за вами та пограбувати вас.

7. Будьте уважні та обережні в годину пік у транспорті.

8. Гроші та документи носіть у внутрішніх кишенях одягу, задні кишені – легка здобич для грабіжника.

9. Не носіть мобільний телефон на шнурку на шиї – всі шнурки елементарно обриваються або зрізаються.

10. Не давайте свій мобільний незнайомцям, навіть для «дуже важливого дзвінка», або якщо вони представилися працівниками міліції. Діти мають право не давати без дозволу батьків цінні речі.

11. Якщо ви помітили, що вас переслідують, намагайтеся змінити темп та напрямок, зайдіть у людне місце: кафе, магазин, кіоск, за можливості попросіть своїх близьких зустріти вас (зайти за вами).

12. У випадку нападу якомога голосніше кличте на допомогу, кричіть слово «пожежа», на нього люди реагують швидше, визираючи у вікна, або «допоможіть».

13. Якщо ви впевнені, що самостійно подолаєте супротивника, використовуйте своє право на необхідну самооборону.

14. Перебуваючи вдома наодинці, в жодному разі не відчиняйте незнайомим двері, навіть якщо до вас завітали міліціонери. Передзвоніть і повідомте батькам про візит незнайомців. Якщо вас запитують, коли повернуться батьки, скажіть, що вони скоро прийдуть (вийшли у магазин чи до сусідів тощо), а самі в цей час зателефонуйте батькам.

15. Пам’ятайте, що ваші цінні речі, особливо вироби із золота і срібла можуть стати легкою здобиччю грабіжників, тому бажано носити цінні прикраси тільки в присутності батьків. Шахраї можуть виманювати під будь-яким приводом (узяти подивитися, порівняти їх зі своїми і т.п.). Пам’ятайте, що дитина зазвичай першою потрапляє в поле зору злочинця. Тому у стінах навчального закладу робітники та педагогічний колектив не несуть відповідальності за ваші мобільні телефони, цінні речі, дороге взуття та вбрання, золоті прикраси. Одяг та взуття сучасної дитини повинні бути безпечними та зручними.

16. Увага! У будь-якому випадку намагайтеся запам’ятати зовнішність злочинця, його вік, зріст, ходу, у що він був одягнений, напрямок руху та негайно повідомте про це мі за телефоном 102. Багато злочинів можна попередити, а ті, що сталися, – розкрити за «гарячими слідами», у разі вашого своєчасного звернення в міліцію.

ІНСТРУКЦІЯ з безпеки життєдіяльності учнів у приміщенні та на території навчального закладу під час навчально-виховного процесу

1. Загальні положення.

1.1. Інструкція з безпеки життєдіяльності учнів під час навчально-виховного процесу в навчальному закладі та на його території поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час перебування в навчальному закладі та на його території.

1.2. Інструкцію розроблено відповідно до «Положення про організацію роботи з охорони праці» учасників навчально-виховного процесу, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 №563.

1.3. Всі учасники навчально-виховного процесу повинні знати правила надання першої (долікарської) допомоги при характерних ушкодженнях.

2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів навчального закладу під час навчально-виховного процесу в приміщенні навчального закладу та на його території.

2.1. Під час перебування в навчальному закладі та на його території чітко виконувати правила безпеки життєдіяльності учнів: не бігати, не штовхатися, не кричати, не влаштовувати метушливого, неконтрольованого руху та рухливих ігор, що можуть призвести до падіння та травмування, не провокувати словами та рухами агресивної поведінки, що може призвести до бійки та травмування.

2.2. Бути обережним у найбільш травмонебезпечних місцях – уважно та спокійно спускатися й підійматися сходами, перебувати й пересуватися у вузьких коридорах, бути обережним у туалетах, приміщенні гардеробу, де наявні травмонебезпечні гачки, не підходити до вікон, не перехилятися через перила на сходах, не стояти біля дверей кабінетів (їх можуть раптово відчинити), не чіпати скляні двері в коридорах, не ховатися за ними – ці двері призначені для затримання проникнення диму й вогню у разі пожежі, вони найбільш травмонебезпечні.

2.3. Мати змінне взуття на низькому стійкому підборі. У дівчат підбори мають бути до 5 см, стійкі, з квадратною основою. Ученицям категорично заборонено носити травмонебезпечне взуття на високих підборах, підборах-шпильках для попередження падіння та травмування. Обережно пересуватися щойно помитою або намастикованою підлогою, щоб не впасти та не травмуватися.

2.4. Не одягати на навчання ніяких прикрас, мати короткий манікюр, щоб запобігти ушкоджень, втрат цінних речей. Якщо ви прийшли у школу з цінними речами (мобільний телефон, гаманець із грошима, прикраси тощо), то тримати їх слід постійно при собі, не передавати іншим. Категорично заборонено користуватися мобільним телефоном на уроках та перервах у кабінетах, коридорах, інших приміщеннях навчального закладу. Якщо вам потрібно зробити дзвінок – слід спуститися на перший поверх у вестибюль та здійснити його у зазначеному місці – біля телефону-автомату Укртелекому.

2.5. Категорично заборонено перебувати у навчальному закладі з колючо-ріжучими предметами (ножі, голки тощо). Якщо є потреба наявності ножиць та голок на уроках праці, то користуватися ними слід тільки під наглядом учителя на уроці та попередньо прослухавши інструктаж із безпеки життєдіяльності.

2.6. Заборонено розмахувати навколо себе портфелем із підручниками або сумкою зі змінним взуттям, кидати ці та інші предмети з метою передачі в руки іншим учасникам навчально-виховного процесу. Категорично заборонено кидати будь-які предмети з метою передачі іншим учасникам навчально-виховного процесу на сходах із метою попередження травм.

2.7. З метою попередження отруєнь кожен учень повинен мати, ідучи на навчання, запас кип’яченої питної води. Заборонено вживати зафарбовані напої (фанту, колу тощо), продукти швидкого харчування (чіпси, сухарики тощо). Чітко дотримуватися санітарно-гігієнічних норм: мати засоби особистої гігієни, регулярно мити руки перед уживанням їжі, до й після відвідування туалетних кімнат.

2.8. Учням не можна вживати жувальні гумки з метою попередження удавлення дітей та ушкоджень шкільного майна, особистих речей учнів.

2.9. На уроках підвищеної небезпеки (фізичне виховання, трудове навчання, ритміка) виконувати вправи, задані вчителем, тільки після прослуханого інструктажу та дозволу початку роботи.

2.10. Уважно та спокійно користуватися виделками, скляним посудом та іншими приборами в їдальні, використовувати їх тільки за призначенням. Заборонено спрямовувати ложки, виделки на себе або іншу людину, щоб уникнути травм.

2.11. Вимоги безпеки життєдіяльності учня під час проведення перерв та прогулянки впродовж навчального дня, літньої навчальної практики.

2.11.1. Вимоги безпеки перед початком перерв та прогулянки впродовж навчального дня.

2.11.1.1. Чітко визначити місце перебування класу на перерві.

2.11.1.2. Повторити правила безпеки життєдіяльності під час проведення перерви та прогулянки.

2.11.1.3. Виконувати всі розпорядження вихователя або наставника класу.

2.11.2. Вимоги безпеки під час проведення перерв та прогулянки впродовж навчального дня.

2.11.2.1. Під час перерви перебувати біля вихователя або наставника класу.

2.11.2.2. Виконувати вимоги внутрішнього розпорядку та режиму навчального закладу.

2.11.2.3. Під час організації прогулянки на вулиці слід дотримуватися правил безпеки та вимог режиму навчального закладу:

· обов’язкове змінне взуття та одяг за погодними умовами;

· під час прогулянки в разі наявності калюж заборонено перебувати біля них;

· у разі снігових опадів заборонені ігри в сніжки, катання на ковзанах та катках – для запобігання падінь та травм;

· під час перебування на вулиці не можна бігати, штовхатися та влаштовувати безсистемний рух, не провокувати словами, жестами агресивну поведінку, що може призвести до бійки;

· під час прогулянки учні повинні перебувати біля вихователя або наставника класу, не розмовляти з незнайомими людьми. У разі непередбачуваної ситуації відразу звернутися до вихователя або наставника класу, у жодному разі не підходити до тварин або незнайомих людей, не вступати з ними в контакт. Особисті речі залишати при собі, не передавати нікому – ні однокласникам, ні незнайомим людям для попередження пропажі цих речей.

2.11.3. Вимоги безпеки після закінчення перерв та прогулянки впродовж навчального дня.

2.11.3.1. Вишикуватися для остаточної перевірки наявності учнів при поверненні з перерви та прогулянки впродовж навчального дня.

2.11.3.2. Заборонено без дозволу вихователя або наставника класу підійматися до навчального кабінету або перебувати в гардеробі.

2.12. Під час навчальних занять у кабінетах підвищеного рівня небезпеки (комп’ютерному класі, фізики, хімії, ритміки, спортивній залі, трудових майстернях) приступати до занять тільки після проведеного інструктажу. Не можна заходити й виходити з кабінетів без дозволу вчителя.

2.13. Під час навчальних занять чітко виконувати вказівки вчителя. Без дозволу не підходити до спортивних предметів на спортивних майданчиках. Бути обережним – рухатися повільно та спокійно, щоб не поранитися камінням, битим склом, не впасти у відкритий люк. Самостійно йти із заняття заборонено.

2.14.Вимоги до безпеки життєдіяльності учня під час проведення масових заходів із учнями на базі навчального закладу (актовій та спортивній залах і вестибюлі), а також на території гімназії (спортивному майданчику, подвір’ї).

2.14.1. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів перед проведенням масових заходів з учнями на базі навчального закладу, а також його території.

2.14.1.1. Перед проведенням масових заходів на базі навчального закладу, а також його території визначити дату, час і місце проведення заходу.

2.14.1.2. Повторити правила безпеки життєдіяльності та план евакуації в разі надзвичайної ситуації під час проведення масових заходів із учнями.

2.14.1.3. Чітко виконувати вказівки вихователя або наставника класу. Без його дозволу не можна заходити або виходити з приміщення, у якому відбувається захід.

2.14.1.4. Перевірити наявність вогнегасників та тканини, перших засобів пожежогасіння, наявність аптечки, присутність медичного працівника та членів ДПД. Наявність двох вільних аварійних виходів.

2.14.2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час проведення масових заходів із учнями на базі навчального закладу, а також на його території.

2.14.2.1. Під час проведення масових заходів у навчальному закладі слід перебувати у зазначеному вихователем або наставником класу місці.

2.14.2.2. Під час проведення масових заходів потрібно поводитися чинно, пристойно, не галасувати, уважно слухати промовців. Якщо проводяться розважальні конкурси або вікторина з залом, не зіскакувати з місця, а чекати запрошення на сцену.

2.14.2.3. Після закінчення масового заходу залишати своє місце й виходити із приміщення слід тільки за вказівкою вихователя або наставника класу, не створювати натовп.

2.14.2.4. Заборонено вибігати з приміщення, штовхатися під час виходу з приміщення, у якому відбувався захід.

2.14.3. Вимоги безпеки життєдіяльності після проведення масових заходів з учнями на базі навчального закладу, а також його території.

2.14.3.1. Звітувати вихователю або наставнику класу про свій вихід.

2.14.3.2. Якщо масовий захід закінчується пізно, у темну пору доби або на світанку (випускний вечір, новорічна дискотека), обов’язковою є наявність батьків, які зустрічають учнів.

2.14.3.3. Після добирання додому, обов’язково слід зателефонувати вихователю або наставнику класу й повідомити, що все гаразд.

2.14.4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

2.14.4.1. У разі виникнення аварійної ситуації під час проведення масового заходу слід негайно повідомити вихователя або наставника класу.

2.14.4.2. Чітко виконувати вказівки вихователя, не панікувати, не метушитися, нікуди не йти від керівника.

2.14.4.3. Якщо непередбачувальна ситуація виходить з-під контролю дорослих, потрібно терміново зв’язатися зі службами екстреної допомоги (101 – пожежна охорона, 102 – міліція, 103 – швидка медична допомога, 104 – газова служба) або рідними за мобільним зв’язком, вказуючи своє прізвище, ім’я, номер свого телефону та коротко описавши ситуацію, що склалася. Обов’язково слід вказати адресу закладу та телефон приймальні.

3. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час навчально-виховного процесу в приміщенні навчального закладу та на його території в разі, якщо аварійна ситуація виходить з-під контролю дорослих.

3.1. Якщо аварійна ситуація вийшла з-під контролю дорослих, слід не панікувати і пам’ятати, що безпека твого життя залежить від тебе. Потрібно правильно оцінити ситуацію і діяти в руслі правил та вимог даної інструкції з безпеки життєдіяльності. Намагатися залишити аварійно-небезпечне місце.

3.2. Потрібно пам’ятати номери викликів екстрених служб, у разі потреби звертатися за номерами до спеціалістів, зазначеними у п. 2.14.4.3.

Кiлькiсть переглядiв: 1153

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.
сайт кз " Гарасимівський нвк"

вул. Молодіжна, буд. 5,
93640, Станично - Луганський район, Луганська область,
Україна

Дата останньої зміни 14 Березня 2019

Фотогалерея